Документи з України часто потрібно офіційно перекласти. Пояснюємо, коли потрібен присяжний перекладач і коли — нострифікація.
Присяжний переклад (tłumacz przysięgły)
Для офіційного використання українських документів у Польщі зазвичай потрібен переклад присяжного перекладача. Це не формальність: установи приймають лише засвідчений переклад, а не самостійно зроблений.
Це стосується свідоцтв, табелів, медичних довідок — залежно від вимог установи. Перелік документів, які треба перекласти, найкраще уточнити в конкретній школі чи відомстві, аби не платити за зайве.
Присяжний перекладач має офіційні повноваження й засвідчує переклад печаткою — звичайний переклад «від руки» чи онлайн-сервісом установи не приймуть. Список таких перекладачів є у відкритому реєстрі Міністерства юстиції Польщі, тож обирати варто саме звідти, щоб переклад напевно прийняли.
Нострифікація / визнання
Нострифікація — це процедура визнання іноземного документа про освіту. Для зарахування в школу вона часто не потрібна, але може знадобитись для вступу до ВНЗ або для підтвердження певного рівня освіти.
Для більшості шкільних зарахувань достатньо перекладу та визначення рівня дитини — школа сама орієнтує дитину в потрібний клас на основі поданих документів.
Не плутайте нострифікацію з простим перекладом: переклад лише передає зміст документа, а нострифікація офіційно прирівнює іноземний документ до польського. Заздалегідь запитайте конкретну установу (школу, ВНЗ), що саме їм потрібно, щоб не платити двічі й не витрачати тижні на непотрібну процедуру.
Як підготувати документи
Зберіть оригінали українських документів про навчання й зробіть якісні скани — вони знадобляться і для перекладу, і про запас. Зручно тримати окрему теку з паперовими та електронними копіями.
Уточніть у школі чи ВНЗ перелік потрібних паперів ДО замовлення перекладу: іноді достатньо перекласти лише частину документів, що економить час і гроші. Чітке розуміння вимог рятує від подвійної роботи.
Якщо документи лишилися в Україні, заздалегідь продумайте, як отримати дублікати чи витяги, бо це теж потребує часу. Краще почати збір паперів за кілька місяців до того, як вони реально знадобляться.
Поширені помилки
Перша помилка — робити переклад «про всяк випадок» усіх документів одразу. Спершу дізнайтеся вимоги конкретної установи, бо часто потрібна лише частина.
Друга помилка — звертатися до будь-якого перекладача без перевірки статусу. Приймають лише переклад присяжного перекладача з реєстру Міністерства юстиції, інакше доведеться переробляти й платити знову.
Третя помилка — затягувати збір документів до останнього. Переклад, отримання дублікатів і можлива нострифікація потребують часу, тож починати варто заздалегідь, а не за тиждень до зарахування чи подання на вступ.
Четверта помилка — не зберегти оригінали після перекладу. Установи часто хочуть бачити і переклад, і вихідний документ, тож оригінали й засвідчені переклади тримайте разом і не віддавайте останній наявний примірник без копії.
Часті питання
Чи потрібна нострифікація для школи?
Де знайти присяжного перекладача?
Чим переклад відрізняється від нострифікації?
Не впевнені, який формат підійде вашій дитині?
Безкоштовна консультація — підберемо пакет за 5 хвилин.